ГІДНА ЗУСТРІЧ ВОРОГА БЕРЕЗІВСЬКОЮ ГРОМАДОЮ
Війна, до якої жоден громадянин України точно не готувався, — застала нас зненацька. Саме на це розраховував ворог, адже паніка та страх могли б зробити українців «легкою здобиччю» для російського окупанта. Але, не на тих напали!
Те, як звичайні українці змогли зорганізуватися уже з перших годин війни, вражає світову спільноту, і дає чітке розуміння того, що козацький дух визвольної боротьби, захований у генетичному коді українців, піднявся на поверхню і не дасть жодного шансу ворогу.
До охорони своєї території відразу стали і жителі Березівської громади: чоловіки, жінки, і, навіть, діти. Понад тисячу осіб з особливим ентузіазмом і відчуттям патріотичного обов’язку самоорганізувалися, старанно працювали над тим, аби якомога швидше створити блок-пости та облаштувати тут фортифікаційні споруди для захисту своїх населених пунктів від «непроханих гостей».
Задля цього з миру по нитці стягували все необхідне. У хід йшов дерев’яний брус, дошки, металеві перегородки, автомобільні шини, шифер, мішки з піском, цупкий поліетилен, брезенти та багато іншого, чим можна облаштувати захист та створити хоча б мінімальний побут тим молодим хлопцям та чоловікам, які проявили самосвідомість та виконали свій національний обов’язок, — об’єдналися у добровольчу роту охорони громади та цілодобово несли варту на блок-постах в усіх населених пунктах сільської ради.
Силами територіальної оборони Березівської громади також щоденно проводилися рейди по околицях сіл, на полях, у лісосмугах та посадках, навіть на кладовищах, прочісувалися будинки, де ніхто не проживає, — а якщо іншими словами, то чатували скрізь, де була потенційна можливість проведення роботи диверсійно-розвідувальних груп (далі ДРГ). І таких нечистей неодноразово вдавалося виявляти, зривати плани диверсантів і гнати геть.
Уже за деякий час Березівська громада, яку по праву можна називати «західними воротами» обласного центру, показала ворожим групам, хто тут господар, а заразом стала надійним тилом місту Житомиру у призмі недопущення роботи ДРГ в його напрямку. Ворожі пси чітко зрозуміли, що з такою охороною їм навряд чи вдасться реалізувати свої брудні справи, і вимушені були відступити з наших земель.
Коли ситуація на Житомирщині більш-менш стабілізувалася, керівництвом військової адміністрації області було прийняте рішення суттєво зменшити кількість блок-постів. Основна мета — створення умов покращення логістичних маршрутів для доставки продуктів харчування, товарів першої необхідності, ліків та відновлення автобусного сполучення, аби люди мали змогу добиратися на роботу задля підняття економіки регіону.
У світлі цих подій, і на території Березівської громади більшість блок-постів «законсервували». Це не означає, що їх розібрали чи лишили непотрібними посеред дороги, а просто з чергування тимчасово зняли наряди добровольців, і частково ввивільнили дороги для зручнішого проїзду автотранспорту. До слова, багато членів добровольчого формування після цього пішли у військомат і продовжили службу у лавах ЗСУ: хто в тилу, а хто на передовій.
Ми дали гідну відсіч ворожим формування на своїй території, але не забуваємо й про те, що війна триває, і щохвилини маємо бути готові, аби негайно відновити варту на блок-постах. Тож сільська рада, разом із місцевою теробороною тримають руку на «пульсі».
Проте, мусимо констатувати, що для деяких мешканців нашої громади індивідуальне, є вище суспільного. Їх вчинки інколи не менше вражають,ніж поведінка московитої орди дикунів, що звуть себе «другою армією світу». Не встигли наші місцеві блок-пости лишитися без варти, як їх почали просто «розтягувати».
Тягнуть все, кому що аж так «вкрай необхідне» у господартсві! І, навіть, державний прапор! Цілком ймовірно, що комусь дуже потрібні були вдома і дошки, що слугували лавами в одному із укриттів громади. Звідтіля ж поцупили і дві ємності по 80 л, де зберігалася питна вода.
Найбільш гнітючим у цій ситуації є розуміння того, що чужий сюди не піде красти, беззаперечно — тільки свої, місцеві. Питання лише в тому — хто, навіщо і чи спокійно спиться?
Дивишся на це все, і диву дивуєшся…. Люди, схаменіться!!! Ще раз наголошуємо — не варто забувати — в країні йде повномасштабна війна, і якщо наразі у нашому регіоні спокійніше трохи, то ситуація в будь-яку хвилину може повернути в протилежну сторону, а ми повинні бути завжди напоготові.
Адміністрація сільської ради та члени добровольчої роти охорони громади попереджають всіх, кому кортить легкої наживи — не ризикуйте!
А також звертаємось до всіх, хто можливо став, або стане свідком таких крадіжок, — негайно повідомляйте про правопорушників до сільської ради. Усі, кого вдасться чи зловити «на гарячому», чи довести вину постфактом, — будуть покарані за законами військового стану.
