Історія Березівської сільської ради

Березівська сільська рада розташована на захід від Житомира на автотрасі міжнародного значення Київ-Чоп за 16 км від районного та обласного центру й 5 км від залізничної станції Дубовець. Населення становить 2559 чоловік, кількість дворів – 1214. Площа сільської ради становить 556,1 га. Березівка – центр сільської ради. Їй підпорядковані також села: Дубовець, Черемошне, Військове містечко - 115, Богданівка. Через село Березівка протікає річка Гниль, що несе свої води в р. Лісну, притоку р.Кам`янки. З півдня і заходу до сіл суцільною стіною підступає ліс. Він приваблює своєю неповторною красою і багатством. Найбільше поширені тут соснові бори, дубові і грабові тінисті діброви, світлі березові гаї, в низинах росте вільха, зустрічається клен. Весною радують око квіткові килими, серед яких є лікарські і медоносні трави. Ліс багатий на ягоди, гриби. З лісових тварин водяться зайці, білки, лисиці, кози, лосі. На північ і схід від села стеляться поля і луги, на яких де-не-де кущі і переліски.

Рельєф місцевості переважно рівнинний, але є горбисті місця, є низини, де утворюються неглибокі болота. На території сільської ради є стави, де водяться в`юни, карасі, щуки, коропи. Ґрунти на території села, в основному, дерново-підзолисті, трапляються опідзолені чорноземи. З сільськогосподарських культур вирощують зернові: пшеницю, жито, овес, гречку, кукурудзу; овочі: картоплю, буряк, моркву, огірки, помідори, капусту, гарбузи, кабачки; ростуть плодові дерева: яблуні, груші, сливи, вишні, абрикоси, виноград, полуниця.

Милують око чепурні будівлі, що простяглися по обидва боки головної траси майже на чотири кілометри. Від неї на південь і на північ відкриваються зору широкі вимощені вулиці і провулки.

Своєрідна і неповторно красива природа сіл. З настанням літа і до пізньої осені села потопають в густій зелені садів. По особливому вони красиві весною, коли на села опускається вечір. Легенький подих вітру з боку лісу доносить цілющий аромат хвої і дуба, п`янкий запах квітів. З настанням сутінків ліс ніби оживає. В темній ковдрі верховіття дерев починає вирувати надземне життя, не стихають в царстві пернатих ніжний щебет і чарівні переливи птахів.