Маскувальних сіток багато не буває!
І на передовій, і в тилу кожен робить усе можливе, аби якнайшвидше здолати ворога та повернутися до мирного життя, до відбудови наших міст, сіл та реалізації усіх наших планів, які нахабно перервали загарбники.
1063 день героїчної оборони України від російського окупанта. Важливою складовою перемоги було, є і залишається — допомога та підтримка в тилу. У Березівській громаді робота над цим не зупиняється ні на мить.
Ми допомагаємо автотехнікою, забезпечуємо наших воїнів новітніми технічними засобами боротьби, амуніцією, допомагаємо харчами, засобами гігієни, медикаментами, взимку – теплими речами, окопними свічками, а ще — повсякчас маскувальними сітками.
З перших днів війни, і дотепер працівники закладів культури, освіти, старостатів — невтомно працюють над захисним спорядженням, частково допомагають і мешканці.
До того ж, сільська рада нещодавно зробила цей процес максимально організованим. Наприкінці 2024 року з бюджету громади було виділено 150 тис грн, за які закуплено основи для сіток та тканину. Усі матеріали розділено по старостинським округам, облаштовано спеціальні пункти для роботи та визначено відповідальних осіб.
Серед таких волонтерів, які чи не щодень приходять на своє місце «бою» аби плести сітки, — з десяток жіночок села Садки, які самоорганізувалися в коло однодумців ще від початку війни. Усі вони працюючі, але маючи вільну хвилинку гуртуються, аби зробити і свій внесок у перемогу. А серед них і шановна Ірина Вільямівна Петренко. Жінка, у свої 74 роки, знаходить у собі сили йти до гурту і чим може, тим допомагає. На ній, до речі, відповідальна місія — їй доручено нарізати смужки тканин. Всю іншу роботу дівчата розподілили між собою так, щоб її швидше і вправніше виконувати. Одні теж нарізають клаптики тканини, інші в’яжуть їх на сітку.
Активно долучаються до створення тканинних маскувальних комплектів і в Березівці. Ніна Пятницька, Тетяна Савіна, Валентина Гнатюк, Анна Паращук та Віра Довгань. Цих жінок небагато, але попри власні справи вони знаходять час і на волонтерство та допомагають працівникам культури Черемошненської та Дубовецької філій ЦКД. Попри свій поважний вік невтомно допомагають дівчатам у нарізанні смужок подружжя пенсіонерів Володимира Антоновича та Ядвіги Домініківни Козловських. А у Василівському старостаті постійною помічницею з числа тутешніх мешканців є Аліна Грабовська.
У освітян своя локація. Тут довкола сіток метушаться всі: від техперсоналу, кухарів та їх помічників, педагогів і навіть учні, які готові свої перерви між уроками теж присвятити допомозі ЗСУ саме у такий спосіб.
Цінним у процесі виготовлення сіток став саморобний верстат для нарізання смужок тканини в Барашівці.
Його власноруч змайстрував кочегар місцевого ліцею Олег Лонський.
Цим чоловік значно спростив роботу тим, хто у вільний від навчального процесу час, теж активно плете сітки в ліцеї. До них завжди у поміч стає і тутешня завідувач ЦКД — Тетяна Врублевська. А ще нарізати тканину на дому допомагають Анна Харлагіна, Тетяна Свінціцька та родина Міховських.
Ми щиро дякуємо всім нашим активістам, які попри різні обставини мають бажання та змогу підтримувати цю нашу спільну справу. Хай не болять вам ручки!
На рахунку наших трудівників величезна кількість маскувальних сіток, які уже відправились у різні зони активних бойових дій.
Наші Захисники на передовій докладають максимум зусиль, щоб давати відсіч окупантам. Ми ж, усі разом, підтримуємо військових та робимо все, щоб допомогти наблизити перемогу.
Нагадуємо, матеріалів для плетіння сіток вистачає скрізь — не вистачає вільних робочих рук. Приєднуйтеся! Аби дізнатися, коли і куди приходити на допомогу — звертайтеся до своїх старост.
Пам’ятайте, маскувальних сіток багато не буває!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
