У САДКАХ БЕЗПЕРЕРВНО ПЛЕТУТЬ МАСКУВАЛЬНІ СІТКИ НА ФРОНТ
Валентину Троценко знають у Садках усі. Свого часу пані Валентина завідувала сільським клубом. Сьогодні жінка продовжує тримати зв’язок з односельцями через пересувне поштове відділення, де працює листоношею.
Валентина Петрівна не звикла сидіти на місці, тож попри свою основну роботу реалізує себе й у громадських справах. У час війни, коли кожен українець в тилу намагається допомогти нашій армії хто чим може, Валентна Троценко проявила ініціативу аби плести маскувальні сітки на фронт. Згуртувала навколо себе односельців і разом, з листопада 2022 року, уже сплели 18 різносезонних сіток. Усі вони в міру готовності відразу передавалися військовим у «найгарячішу» точку бойових дій — Бахмут.
Їх особливістю є те, що жінки плели не просто маскувальні сітки, а кожну з них наповнювали духом захисного оберегу, — щоразу перед початком роботи наші трудівниці ставали до спільної молитви і просили в Матінки Божої заступництва нашим воїнам і захисту від ворожих куль та снарядів.
А почалося все з ідеї, для реалізації якої потрібно було три головні атрибути: основа для сітки, ганчір’я і, власне, саме бажання працювати.
Бажання у жінок було, тож вони почали зносити до місцевого клубу, де гуртувалися, старі речі природного зеленого, коричневого, чорного кольорів та окремо білого, і нарізати їх на відповідної довжини шматки. А для того, аби придбати основу для сітки, звернулися у старостинський округ за допомогою.
Староста Садок Ольги Шинкар в першу чергу пішла до місцевих підприємців, які одразу підтримали ініціативу і відгукнулися на її прохання. Це і Юрій Алябл’єв, директор ТОВ «УкрАгро Полісся», колективи АЗС «Амік Україна» (дир. В. А. Чернявський) та «Маршал» (дир. О. В. Ничипорук).
Не лишилася осторонь і церковна громада Садок на чолі з отцем Віталієм. Окремо подяка і сім’ї Маньківських та всім односельцям, які долучалися до збору коштів під час відвідин магазинів, де стояли спеціальні скриньки для донатів.
Щиро дякуємо нашим ініціативним та невтомним жінкам, які долучилися до спільної справи і продовжують це робити нині. Це, в першу чергу, Валентині Троценко та її так званій команді: Оксані Скремінській, Ларисі Добровінській, Тетяні Сергеєвій, Ірині Петренко, Світлані Бойденко, Юлії Максимів, Ніні Ковальчук, Любові Ільченко, Людмилі Гуділовій та її неповнолітній донечці Анастасії.
Ці жінки добре розуміють важливість такої справи, адже без перебільшення вона здатна зберегти життя військовослужбовців. А так, як маскувальна сітка — річ, яка дуже швидко виходить з ладу, то попит на неї є постійно великий. Тож, роботи продовжуються. І кожен бажаючий може в будь-який час допомогти. Додаткові руки зайвими не будуть, як і основа для сіток, — кажуть наші садківчанки.
СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ НАБЛИЖАЄМО ПЕРЕМОГУ!
СЛАВА ЗСУ!
