ЧОРНОБИЛЬ — БІЛЬ, ЯКИЙ НЕ МИНАЄ. 40 РОКІВ ПАМ’ЯТІ
Шановні жителі Березівської громади!
26 квітня — це дата, яка назавжди залишиться у нашій пам’яті як символ великої трагедії, мужності й самопожертви. Минуло 40 років від дня Чорнобильської катастрофи, але її відлуння і сьогодні болем озивається у наших серцях.
Тієї квітневої ночі світ розділився на «до» і «після». Та найважливіше — знайшлися люди, які не відступили. Які не сховалися. Які стали там, де було найнебезпечніше, бо знали — так треба, — бо не могли інакше. Саме завдяки вам, шановні ліквідатори, світ вистояв.
Сьогодні у нашій громаді проживають 34 ліквідатори, 10 вдів та 1 дитина померлого ліквідатора, а загалом близько 400 осіб постраждали від аварії на ЧАЕС. За кожною з цих цифр — доля, випробування і велика сила духу.
Ми з глибокою вдячністю схиляємо голови перед подвигом ліквідаторів — тих, хто сьогодні поруч із нами, і тих, кого вже немає. Світла пам’ять усім, хто віддав своє життя, ліквідовуючи наслідки катастрофи, і тим, чиє життя передчасно обірвалося через її наслідки.
Окремі слова шани — дружинам ліквідаторів, вдовам. Ви не були там у самому епіцентрі, але щодня жили у тривозі, чекали, вірили, підтримували. Ваша сила — тиха, але не менш важлива. Чорнобиль торкнувся і нашої громади.
Свого часу Садківський та Василівський старостати стали другою домівкою для людей, які змушені були залишити рідні оселі. Тут будувалися будинки, школи, прокладалися водогони й газогони — тут починалося нове життя після великої втрати.
Сьогодні ми не просто згадуємо. Ми дякуємо. За мужність, за витримку, за врятовані життя. І водночас — пам’ятаємо про тих, кого вже немає поруч із нами.
Чорнобиль — це не лише трагедія минулого. Це застереження для майбутніх поколінь і відповідальність, яку ми несемо перед ними.
Схиляємо голови у скорботі. Дякуємо живим. Пам’ятаємо тих, хто відійшов у вічність.
З повагою — Михайло Яромов,
Березівський сільський голова
